Дуже багато різного опубліковано за час існування сайту в розділі „Твори”. Одні з тих творів – вартісні речі, цікаві їх навіть перечитувати хочеться. Інші – тільки перші спроби щось сказати. Ну а крім того – в кожного ж своя думка! Кажіть! (тобто – будь-ласка пишіть кому що подобається чи навпаки)

Я не так давно переглядаю сторінку Крейди, тому це просто моє перше враження. Речі, що тут розміщені, дуже різні за змістом, щось страшенно цікаве, щось абсолютно дурне (на мій погляд),проте всі варті того, аби бути опублікованими. Адже думка, яка не викликає заперечення , не варта того, аби її висловлювали. Може варто запровадити якийсь конкурс?. Меніособисто дуже сподобався вірш Геннадія Бєлого про чортівню в коханні.

Мені власне сподобався ваш сайт, так тримати, тільки якби ви організовували побільше конкурсів (наприклад голосування за твори, що у вас друкуються), я б однозначно проголосував би за Олексія Бика з Сум та Тараса Єфіменка з Києва!

Cilkom zgoden z napysanym vyshche, + xochu chogos' novogo vid cyx dvox!

Цілком слушна думка про можливість голосівання за твір який сподобався, можна по рейтингу і хітовий твір на першу сторінку ставити авторам було б ціково...

Syogodni rastafaryv i 4ytav vashi virshi(TV0RY), Yefimenko prykovbasyv, a 40my tak malo? De jogo mozhna po4ytaty?

Я зовсім не з Сум, як написано у вас на сайті :) а з м.Сосниці Чернігівської області. Зараз живу у Києві. Дякую.

В зачарованому лісі На зеленому узліссі Гноми жили – два брати. Жили-жили, не тужили, Де могли, добро робили. Кожен день вони вставали, Сонно очі протирали, І хоча хотіли спати, Ішли золото копати. Довго так вони трудились 1 Вже добра собі нажили, Мали золота багато, Влаштували пишне свято, Танцювали, їли, пили, Аж хатинку завалили. Довго хатка їм служила, Десь підсохла, десь підгнила, Похилилась, зажурилась, І до ранку завалилась. Що ж тут гномикам робити, Треба ж далі якось жити. Пропонує гном-дивак: „Давай, брате, зробим так: Дам тобі таку пораду - Зробиш хату з шоколаду.” „Ні, – перечить гном-простак, – Хатку зробимо не так. Ми ж не встигнемо й моргнути, Як хатинці вже не бути. Не встигнемо в неї влізти, Як хатинку почнуть їсти. По секрету скажу так: Поблизу живе слимак На грибовому проспекті, Архітектор і мастак. Знають тут його усі 2 І дорослі, і малі. Лиш з одним його проектом Не зрівнявся б інтелектом, Ні один в цьому селі. 3 Йдемо брате ми до нього І побачимо, що з того.” Довго йшли. Уже втомились, 4 Сіли трохи відпочити Й далі стежкою пішли. 5 Навкруги ростуть гриби. Кожен гриб - для когось дім, Й проживає хтось у нім. І дійшли. Гриб номер сорок 6 Невеличкі дверці збоку І табличка на дверях 7 Равел Павлович Слимак. Постукали і заходять, Місце зручненьке знаходять. Із дверей виходить вчений Равел Павлович Слимак Архітектор і мастак. Посиділи, чай попили І будинок награфили. Модний, стильний і новий, Не простий, а цегляний. Дах, димар, водопровід, Запасний, парадний вхід. Ще й над східцями ліхтар Ще й великий амбар. Ну не дім, а просто замок. Ти у цьому домі цар. Ну тепер всім за роботу. „Білки, зайці, хом’яки! Працювати аж до поту, Не вилежуйте боки.” І почалася робота. Всі трудились, як могли. Зайці цеглу подавали, Білки вікна фарбували, В фарбу мастячи хвости, І тріски перегризали Товстобокі хом’яки. Дятли цвяхи забивали, А сороки лиш кричали: „Не туди несеш! Куди?” Довго-довго всі трудились. Ні на хвильку не спинились, І нарешті дім зробили. Все чудово вийшло в них, Дім найкращий серед всіх. І комфортний, і сучасний, І всередині прекрасний. Потім довго гноми жили, Ще століття і віки, І хатинка їм служила Тижні, місяці, роки.

У називному відмінку не "Сосниці", а "Сосниця"!!! Для довідки: тут народився великий український письменник і кінорежисер Олександр Довженко. Країна має знати своїх героїв :)

Я дуже рада, що знайшла цей сайт! тут, принаймн1, д1йсно пахне укараънською творч1стю, глибокою творч1стю. а ще б я дуже хотыла розмыстити тут во1 твори, але не наважуюсь, бо ще занадто мала... З рад1стю читаю кожен витв1р 1 отримую моральну насолоду!